- приказний
- —————————————————————————————прика́знийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
приказний — а/, е/, іст. Прикм. до приказ 1). || Який служив у приказі. || у знач. ім. приказни/й, но/го, ч. Той, хто служив у приказі. •• Приказни/й крючо/к зневажл. чиновник, писар приказу … Український тлумачний словник